Передмова:

Цей вірш є авторською художньою вигадкою,

будь-який збіг з реальними подіями

і людьми вважати випадковим

А у N-ському районі

Об’єднали села,

І тепер життя селян

Стало більш веселим.

Веселяться, та не всі,

А хто має право.

Нехвата уже стільців

У їхній управі.

Де раніш сидів один,

Два чи три мостяться.

Отакий ось кадрів плин,

Нехай йому трясця.

Любі друзі і подрузі

Взяті на посади,

І сміються по окрузі

Люди із сільради.

І здалося враз мені,

Зір зібрав докупи:

Калнишевський на коні

Брови з бронзи зсупив.

Я спитаю, коли можна,

Бо пита громада -

Є громада в нас спроможна…

Чи спроможна ж влада?

Станіслав ШЕПЕЛЬ, поет-пісняр.

Післямова: автор розмірковує, чи надати цей текст пані Фаліон з "Лісапетного бальйону"  для їх актуального репертуару