04.11.2020

   Сталін казав - кадри вирішують все. І з цим важко не погодитися.
Більшість наших чиновників у Недригайлівській селищній раді звикли і можуть працювати за застарілою, заскорузлою, адаптованою до теперішнього дня ще радянською системою керування.
   Зрозуміло, що людям до пенсії ще треба попрацювати. Але хомути їм вже треба шукати полегше, бо коефіцієнт корисної дії від них мінімальний.
   Тому новому меру Костянтину Волкову для досягнення поставлених цілей необхідно підбирати новий апарат, незаангажованих старою владою людей, які можуть мислити і працювати по-новому, без копіювання нарад і засідань бюро райкому партії.
   У цьому зв'язку постає два завдання.
   Перше - підібрати молоду, енергійну, патріотично налаштовану команду однодумців, здатну працювати і вчитися працювати, як кажуть, на ходу, застосовувати нові підходи до вирішення повсякденних задач. Це зробити непросто, але такі люди є і з ними треба працювати.
   Друге. Новообраному меру не позаздриш ще й в тому плані, що йому непросто буде витримати тиск старої команди і тих, хто за нею стоїть. Вони прагнутиму будь за яку ціну зберегти свої тепленькі містечка і для цього залучатимуть всі свої звязки і засоби тиску на голову селищної ради.
   Також чимало буде бажаючих отримати посади заступників, начальників, старост і т. п. Серед них більшість людей інертних, застряглих в стереотипах минулого, але в завищеною самооцінкою і амбіціями. Вони теж застосовуватимуть багато способів підкотитися до мера, натиснути на нього різними важілями, щоб отримати собі місце під сонцем.
   Тож залишається Костянтину Волкову і його команді побажати розумних кадрових рішень, витримки, стійкості і не піддаватися на всякі спроби тиснути і підлещуватися.