08.10.2018
У п'ятницю 5 жовтня, на 78 році життя померла Віра Михайлівна Таряник - одна з п'яти комінтернівських Героїв Соціалістичної праці. Вона пропрацювала в колгоспі 37 років, з них - 35 дояркою.
Проста, відкрита, дівчина виросла і прожила все своє життя в селі Коровинці. Батьки тоді вже працювали в колгоспі, тому і любов до праці на землі прищепили їй ще з дитинства, вона передалася генетично.
Навчалася вона у знаменитої на Сумщині доярки, двічі Героя Соціалістичної Праці Марії Харитонівни Савченко із колгоспу імені Леніна Лебединського району.
Вона не проявляла до своїх учениць якоїсь особливої уваги, вони для неї всі були на рівні. Як справжній педагог, не виділяла серед інших найбільш здібних своїх учениць. Та коли в кого щось не виходило, то по кілька разів пояснювала, що і як робить.
Та коли термін стажування добігав кінця, Марія Харитонівна відізвала Віру Михайлівну вбік, обняла за плечі і тихо, лагідно сказала: "Руки в тебе золоті, дочко. І серце добре. Корів любиш, розумієш. А в нашій справі це дуже важливо. Живи і працюй чесно. І ніколи не думай про славу".
Мабуть, ось ці слова і стали пророчими, її вустами говорилась істина, така реальна. Ще тоді, будучи 17-річною дівчиною, Віра Михайлівна не могла навіть уявити собі, що промайне не так багато часу і вона досягне великих успіхів. Разом зі своїми колегами брала участь у конкурсах доярок, де майже скрізь тримала першість. Були і в Охтирці, Лебедині, та й столицю Київ відвідали. За час роботи у колгоспі Віра Михайлівна отримала чимало нагород, відзнак, серед яких орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, та найголовнішим, напевно, було і залишиться звання Героя Соціалістичної Праці. Віра Михайлівна віддала роботі кращі роки свого життя, вона пропрацювала тут 35 років.
До 1965 року вона тривалий час доїла корів уручну. Подоїти півтора десятка корів, та ще й тричі на день, як тоді - це, можна сказати, була каторжна праця. Уже те забулося: придумали й запровадили доїльні апарати.. Перед тим, як у 1977 році присвоїли Героя, Віра Таряник одержала від корови 6300 літрів молока. Втім, свій внесок у геройство знаменита доярка оцінює скромно:
- Я не можу сказати, що це була лише моя заслуга. Це заслуга всього колективу. Мені всі допомагали. Хіба могли, врешті - решт бути високими надої, якби не вистачало кормів? Іван Никонович, спасибі йому, завжди підтримував…
|