02.08.2018
Військова служба - це державна служба. І якщо ти не пройшов медкомісію на військову державну службу, то нічого тобі робити на цивільній державній службі, чи в службі в органах місцевого самоуправління. Йди шукай заняття полегше на здоров’я.
Військовозобов'язаним запасу слід доплачувати за те, що вони стоять в запасі, є резервістами, готові по першому наказу стати в армійський стрій. Стати до лав Збройних сил - це означає тимчасово залишити сім'ю, домашній комфорт, роботу, а також жити в умовах тягот та обмежень, гіпотетично піддавати себе ризику, без яких неможлива військова служба.
Невійськовозобов’язані повинні ж, в свою чергу, платити певний податок, щось на зразок податку за бездітність у Радянському Союзі.
Я особисто проти всяких пільг, людям треба доплачувати, а вони самі нехай розпоряджаються цими грошима.
Наприклад, живуть і працюють дві молоді людини. Один -військовозобов'язаний, а інший (не будемо вдаватися в причини) - ні.
На одній і тій же посаді вони отримують однакову зарплату. Це не справедливо. Той, хто в разі потреби готовий піти в армію, за свою постійну готовність виконати військовий обов'язок повинен отримувати додаткові гроші.
Це б значно стимулювало молодих людей, мотивувало їх не ухилятися від проходження військової служби і перебування в запасі.
Гроші - це неабиякий стимулятор. Про суму такої доплати ми зараз говорити не будем, зауважимо, що вона має бути мінімально достатньою, а не символічною.
Такий підхід значно б посилив готовність суспільства захищати свою Батьківщину і в цілому обороноздатність країни.
І це було б соціально справедливо.
Особливо з погляду на нову військову доктрину, коли створюються місцеві роти і батальйони територіальної оборони.
Перебування в запасі має зобов'язувати також періодично проходи військові збори і навчання, медичні комісії, перепідготовку за військовим фахом.
Словом, людина отримуватиме гроші за те, що вона є солдатом чи офіцером поза межами армії, але готова завжди бути мобілізованою до Збройних сил.
|
