Не секрет, що дехто з народних обранців різних рівнів любить попіаритися на цих, так званих (неофіційно), депутатських грошах - тобто коштах, які рішенням ради даються кожному депутату у неготівковому вигляді і він може на свій розсуд спрямувати їх на різні сфери життя громади.
І наші обранці це роблять, даючи передбачені в його розпорядження кошти на школи, лікарні, дитсадки...
Але ж одне діло, коли він витіг свого гаманця зароблені гроші і пожертвував чи дав на якесь добре діло. Інша справа, коли депутат спрямовує кошти бюджету, а значить кошти платників податків, а потім ще й без зайвої скромності піаритьс
... Читати далі »
У кабінетах і офісах державних служб, місцевого самоврядування, організацій та установ доволі часто доводиться спостерігати картину як відвідувачі чіпляють на ялинки купюри різного номіналу. До кінця циклу новорічних свят лісов красуня обростає паперовими грошима, які потім використовуються на корпоративні потреби.
Ця традиція багаторічна, це пережиток ще радянських часів.
Таке чіпляння відвідувачами грошей на новорічне деревце дуже таки змахує на новорічний хабар. Щось на зразок засівання грошима у кабінетах і приймальнях посадовців, які виконують державні та самоврядні функції.
А правильніше сказати - звідки ялинка? Дійсно, звідки і за які кошти придбані вчора ще живі лісові красуні, що тепет сіяють гирляндами у кабінетах та офісах різних районних організацій, особливо у кабінетах їх начальників?
Це, швидше за все, цікаве запитання, яке поставить у тупик господарів цих владних кабінетів, бо ні відповідного маркування сосонка чи ялинка не мають, немає чеків чи інших документів на їх придбання. Як правило - це чийсь подарунок, здебільшого - презент від наших лісників, як данина в знак поважання влади.